Доброго дня!
Я Вас вітаю на сторінках мого блогу шкільного сайту.
Звати мене Романченко Ірина Миколаївна і я вчитель музичного мистецтва у ЗОШ №21 м. Маріуполь
А колись я була просто Гуленко Ірина, дівчинкою, що навчалась у 3 класі Андріївської ЗОШ.
На останнім уроці початкової школи, вчителька нам дала завдання відповісти на питання :«Ким я хочу стати?». Напевно, вже тоді я остаточно вирішила ким стану я. Учителем .
Музична школа, яка знаходилась у м. Волноваха, подарувала мені багато нових знайомств. Майже кожного дня після уроків протягом 7 років я відвідувала цей чарівний світ музики, долаючи відстань у чотири зупинки приміським електропотягом.
Так сталося, що в нашій сільській школі не стало вчителя музики. Він багато хворів. Роки беруть своє… І ось я, вже учениця 6 класу, по трішечки починаю свій пе
дагогічний досвід із молодшими класами. Я акомпаную на власному синтезаторі. Я йду до своєї мрії. Я «майже» учитель.
Всі шкільні свята не обходяться без моєї участі. Мабуть тому мене вносять до Банку обдарованих дітей, я навіть отримую стипендію . Приймаю участь у районних конкурсах, але завжди в не номінації, тому, що ніхто не презентує свої авторські пісні. Я навіть не мала свого керівника. Тому далі району ніхто мене і не пускав…
Я стала студенткою Гуманітарного інституту кафедри «Культурології». І знов завдання викладача, тепер уже із української мови. Пишемо твір «Камо грядеши». Ось що я пишу:
Куди я йду? Сама не знаю.
Чого я прагну? Не збагну.
Я кожен день себе вітаю,
Вітаю з тим, що я живу!
Шукаю шлях до своєї мрії
І вірю в те, що я знайду,
Але куди іти - не знаю,
Бо чого прагну - не збагну.
Хотіла вчора зіркой стати:
Щоби зніматися в кіно,
Щоби грошей багато мати
І їх лишати в казино.
Сьогодні я не хочу цього,
Бо хочу вчителькою стать!
З душею і від серця всього
Маленьких діточок навчать.
Ким завтра я захочу стати?
Питання завтрашнього дня.
Професій в світі так багато,
А я всього лише одна!
Я скінчила 5 курс і прийшла до школи. Я не зрадила своїй мрії. Я стала учителем! Всі свої нездійснені мистецькі бажання я намагаюсь реалізувати серед своїх вихованців. Для мене найголовнішим є індивідуальний підхід до кожного учня. Я прагну щоб дитячі мрії збувалися. А хто їм у цьому поможе як не ми?
Наше майбутнє в руках наших учнів, а сьогодні наші учні в наших руках!